Звернення АУЗП до Міністра інфраструктури України щодо нової редакції Договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом

Шановний пане Міністре!

Асоціація Українських залізничних перевізників глибоко стурбована ситуацією навколо нової редакції Договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом, оприлюдненого на офіційному веб-сайті
АТ «Укрзалізниця» за посиланням http://uz-cargo.com/contractcarriage.html (далі – Договір) та тим збуренням, що сьогодні панує у зв’язку з цим на ринку залізничних вантажних перевезень.

Підтримуючи позицію інших громадських організацій та суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом, Асоціація Українських залізничних перевізників вважає за необхідне надати власні зауваження до Договору.

Так підпунктом а) пункту 2 Повноважень центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.96 № 1548, Мінінфраструктури уповноважене за погодженням з Мінекономіки і Мінфіном встановлювати тарифи на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги.

Цей нормативний припис відтворено у підпункті 33 пункту 4 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.21015 № 460, відповідно до якого Мінінфраструктури затверджує тарифи на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України і пов’язані з ним послуги, а також перевезення залізничним транспортом вантажів транзитом через територію України.

Абзацом другим пункту 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 № 457 (далі – Статут), закріплено норму, відповідно до якої Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів залізничним транспортом.

Абзацами шістнадцятий – сімнадцятий пункту 6 Статуту наведено визначення термінів «тариф» та «збори», відповідно до яких тариф на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу – система цінових ставок та правил їх застосування, за якими провадяться розрахунки за перевезення залізницями; а
збори – цінові ставки, за якими провадяться розрахунки за виконання підприємствами залізничного транспорту робіт та послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу.

Отже, поєднуючи норми постанов Кабінету Міністрів України від 25.12.96
№ 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» та від 06.04.98 № 457 «Про затвердження Статуту залізниць України» Мінінфраструктури за погодженням з Мінекономіки і Мінфіном встановлює тарифи на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та відповідні збори.

Разом з тим Договором АТ «Укрзалізниця» у Договорі:1) встановлює плату за перевезення у порожньому стані вагонів перевізника, скоригованого на коефіцієнт порожнього пробігу. Фактично це стягнення за послуги, які перевізник – АТ «Укрзалізниця», не надає замовнику, та обставина, яка точно не стимулює перевізника ефективно логістично використовувати вагони для їхнього завантаження з урахуванням потреб замовників при зворотному маршруті. Окрім того, використання коефіцієнту Тдод при розрахунку вартості вагону означає фактичну сплату замовником додаткових 2 діб використання вагону, що також здійснює значне фінансове навантаження на замовника;2) встановлює самостійно плату за користування вагонами, що на відміну від Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги, затвердженого наказом Мінтрансзв’язку від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого в Мін’юсті 15.04.2009 за № 340/16356, збільшуючи при цьому вартість послуг у 2 – 10 разів.

Як уже попередньо зазначалось, повноваження щодо встановлення тарифів на послуги з перевезення вантажів залізничним транспортом віднесено до компетенції Мінінфраструктури, а тому у діях АТ «Укрзалізниця», на думку Асоціації, вбачається перевищення повноважень, що потенційно здатно призвести до недійсності Договору та виникнення у замовників підстав для зниження розміру прибутку, а відтак й недоотриманням державним бюджетом податкових надходжень від прибутку, що у умовах гострого дефіциту державного бюджету є неприпустимим.

Викликає зауваження й власне сама форма Договору та повноваження
АТ «Укрзалізниця» на її затвердження. Так пунктом 17 Статуту визначено, що форма договору про організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами перевезення вантажів. Пункт 1.3 Правил планування перевезень вантажів, що є розділом Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Мінтрансу від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих в Мін’юсті 24.11.2000 за № 861/5082, визначено, що у разі систематичного здійснення перевезень вантажів між залізницею та відправником укладається договір про організацію перевезень вантажів за формою, наведеною у додатку 1 до Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Мінтрансу від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих у Мін’юсті 24.11.2000 за
№ 864/5085.При цьому слід зазначити, що Договір, запропонований АТ «Укрзалізниця», не відповідає нормативно закріпленій формі. Отже, виключно Мінінфраструктури має повноваження щодо зміни форми договору про організацію перевезень вантажів залізничним транспортом, а форма договору повинна відповідати нормативно встановленій Мінінфраструктури формі. Викликає занепокоєння й укладання договору у формі публічного договору, оскільки відповідно до статті 8 Закону України «Про залізничний транспорт» перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах шляхом перспективного та поточного планування перевезень, а умови та порядок організації перевезень, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом та Правилами перевезень вантажів.Статтею 633 Цивільного кодексу України публічний договір визначено як договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. До публічного договору можуть бути внесені зміни, але ці зміни мають стосуватись всіх контрагентів. Отож, пункт 1.8 Договору, на думку Асоціації, суперечить
статті 633 Цивільного кодексу України, оскільки передбачає укладання окремих додаткових угод із кожним контрагентом та визначення окремих умов. Пунктом 1.9 Договору передбачено підстави відмови АТ «Укрзалізниця» від укладання договору, однак стаття 633 Цивільного кодексу України зобов’язує підприємця укласти договір з будь ким хто до нього звернеться на умовах визначених публічним договором. Таким чином, відмова від укладання публічного договору АТ «Укрзалізниця» суперечить правовій сутності цього договору. Доречно зауважити, що виходячи з обмежень, встановлених статтею 8 Закону України «Про залізничний транспорт», які, до речі, є спеціальними нормами права по відношенню до норм Цивільного кодексу України, ані Статутом, ані Правилами перевезень вантажів, ані формою договору про організацію перевезень вантажів не встановлено можливості укладання такого договору у формі публічного договору. Більше того, договір про перевезення вантажів залізничним транспортом визначено як строковий та реальний, оскільки відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України та Правил перевезення вантажів договір перевезення вантажу укладається виключно у письмовій формі та на обумовлений сторонами строк.Також варто звернути увагу регулятора, що відповідно до умов Договору перевізник відповідає за шкоду, спричинену вантажу, і не відповідає за своєчасність, порядок виконання, за подання технічно несправних вагонів, за ненадання послуг, за неузгодження (несвоєчасне узгодження) заявок замовника, що призведе до створення умов для посадових осіб перевізника суб’єктивно впливати на порядок перевезення, створювати переваги для одних суб’єктів господарювання за рахунок інших.Підсумовуючи викладене, Асоціація Українських залізничних перевізників, просить Вас, пане Міністре, особисто витрутись у ситуацію щодо зловживання монополістом АТ «Укрзалізниця» своїм становищем на ринку залізничних перевезень та не допустити порушення законодавства України й законних прав замовників залізничних послуг.

З повагою

голова Ради Асоціації

Володимир КРОТ