Звернення АУЗП до Міністра інфраструктури України.

Асоціація Українських залізничних перевізників керуючись пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», підпунктом 3 пункту 3 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460, постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.96 № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» звертається з приводу отримання роз’яснень щодо реалізації державної тарифної політики у сфері залізничного транспорту.

Абзацом сімнадцятим пункту 3.3 розділу III Тимчасового положення про порядок допуску приватних локомотивів до роботи окремими маршрутами на залізничних коліях загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 04.03.2020 № 191, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.2020 за № 278/34561 (далі – Тимчасове положення), передбачено, що підприємства – учасники експериментального проєкту, зобов’язані забезпечувати оплату відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 (далі – Збірник тарифів, Коефіцієнти відповідно).

Разом з тим, виникає питання двоякості трактування політики тарифного регулювання оплати підприємствами залізничного транспорту відповідно до Збірника тарифів та врахування Коефіцієнтів.

Так, з відповіді, отриманої від АТ «Укрзалізниця» від 30.01.2020 № ЦЦ-13/82, нарахування плати за перевезення вантажів власним локомотивом, в т.ч. й того, що слідує «своїм ходом», здійснюватиметься із застосуванням схеми 29 та відповідного коригуючого коефіцієнту.

Важливо зазначити, що діючими нормативно-правовими актами, зокрема Збірником тарифів, не наведено поняття «власний (орендований) локомотив, що рухається «своїм ходом», що й викликає низку розбіжностей у застосування тарифного керівництва та коригуючих коефіцієнтів.

Варто зазначити, що сьогодні коригуючий коефіцієнт для власного локомотиву, в т.ч. й того, що слідує «своїм ходом», становить 3,722, оскільки Алфавітним показчиком Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів (ЄТСНВ) локомотиви (код 422) віднесено до вантажів.

Однак, абзацом другим пункту 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 № 457 (далі – Статут залізниць), вантаж визначено як матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Отже, на нашу думку, виникає неясність: як саме локомотив, будучи вантажем 3-го класу, може сам у собі себе перевозити?

У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення з таких питань:

  • що необхідно розуміти під термінами «власний локомотив, що слідує «своїм ходом» та «приватний локомотив» в розрізі термінології, що використовуються Збірником тарифів?;
  • чи вважається власний локомотив, що слідує «своїм ходом», вантажем?
  • чи застосовується коригуючий коефіцієнт до власного локомотиву, що слідує «своїм ходом»?;
  • якщо коригуючий коефіцієнт застосовується, то у якому розмірі?
  • чи вважаються локомотиви АТ «Укрзалізниця», що слідують «своїм ходом», вантажем?
  • чи встановлено коригуючий коефіцієнт для власних локомотивів АТ «Укрзалізниця»?;
  • чи повинне АТ «Укрзалізниця» сплачувати плату за власні локомотиви як за вантаж?

Відповідне роз’яснення просимо надати в установлений законом строк за можливості з посиланням на відповідний нормативно-правовий акт або інший нормативний документ.

Голова Ради Асоціації                                                   Володимир КРОТ